ЗДО №2, ”Дзвіночок”, Гайсин
Вінницька область, Гайсинський район

Нормативно- правова база

Закони України:

- Про      освіту

- Про дошкільну освіту

- Про охорону праці

-  Про дитяче харчування

- Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

- Конвенція про права дитини

 

Укази Президента України

- Про Національну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активість-здоровий спосіб життя-здорова нація»

- Постанова КМУ від 23 серпня 2016 р. № 526 «Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» від 6 серпня 2014 р. № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591" Постанова КМУ від 29.07.2015 № 530 «Про внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад» Постанова КМУ від 29.07.2015 № 531 «Про внесення змін до постанов КМУ від 14 ківтня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963» Постанова КМУ 305 (Положення про ДНЗ).

Акти Кабінету Міністрів України:

 - від 14 червня 2002 р. N 826 "Про затвердження Порядку медичного обслуговування дітей у дошкільномунавчальному закладі"

- Базовий компонент дошкільної освіти

Накази Міністерства:

- Наказ МОН України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 травня 2015 року за №     520     /     26965

- Наказ МОН України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224/26669

- "Про затвердження Змін до Інструкції з організації харчування дітей у     дошкільних навчальних закладах"від 26.02.2013 № 202/165 Зареєстровано в Міністерстві юстицій України 20.03.13 № 440/22972

- "Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх      та професійно-технічних навчальних закладах України"від 02.08.2005      N 458

- "Про затвердження Примірного положення про порядок звітування керівників дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів передпедагогічним колективом та громадськістю"від 23 березня 2005р. № 178

-  "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах"від 20.02.2002 N 128

- "Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей,які виховуються в умовах сім’ї"Від 30 червня      2011 року № 714

- "Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети      (раду) дошкільного навчального закладу"від 26 квітня 2011 року № 398 

- "Про затвердження Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів"від 04.11.10. № 1055 

-  "Про посилення контролю         щодо     проходження обов’язкових медичних     оглядів         працівниками      дошкільних     навчальних закладів"від 25.11. 2011 р.     № 1365

Листи Міністерства:

- Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-456 «Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах»

-  Лист МОН України від 02.09.2016 № 1/9-454 «Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах»

-  Лист МОН України від 25.05.2016 №     2/4-14-926-16 «Щодо Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»

- Лист МОН України від 06.11.2015 № 1/9-535 «Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі»  

- Лист МОН України від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

- Лист Міністерства № 1/9-500      від 29.09.2014 р. «Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення»

- Лист Міністерства № 1/9-482 від 23.09.2014 "Щодо організації роботи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у дошкільних навчальних закладах"

-  Лист МОН України від 12.06.2014 № 1/9-310 «Щодо прийому до дошкільних навчальних закладів дітей, які прибули з Донецької та Луганської областей на постійне або тимчасове проживання до інших населених пунктів України»

- Лист Міністерства № 1/9-839      від 16.11.13 "Щодо прийому дітей до     дошкільних навчальних закладів"

  -  Лист Міністерства № 1/9-635 від 19.08.11 "Інструктивно-методичні матеріали щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах"

- Лист Міністерства № 1/9-101 від 26.02.08 " Щодо проведення інструктажів з питань безпеки життєдіяльності з дітьми у дошкільних навчальних закладах (вступних, первинних, позапланових тощо)."

 

 

Додаток до листа МОН

від 27.07. 2022 № 1/8504-22

 

 

Методичні рекомендації

про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році

 

Загальні відомості

    З урахуванням реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану, питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) залишаються пріоритетними і в 2022/2023 навчальному році. Окрім того, особлива увага приділяється роботі з батьками й налагодженню тісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу та формуванню соціально- громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

     Питання підготовки ЗДО до початку 2022/2023 навчального року, створення безпечних умов перебування в них дітей і працівників з урахуванням збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ) – одні з ключових і перебувають на особливому контролі Уряду.

      Організація освітнього процесу в ЗДО всіх типів та форм власності здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Положення про ЗДО, Санітарного регламенту ЗДО.

Питання організаційних аспектів діяльності ЗДО в умовах воєнного стану регулюються Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб», від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників».

Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) (далі – Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Через ведення активних бойових дій на території України та у зв’язку з постійною міграцією населення, зокрема сімей з дітьми, рекомендуємо  здійснювати першочергове зарахування дітей із числа внутрішньо- переміщених осіб (далі – ВПО) до ЗДО.

     В умовах воєнного стану дуже важливою є партнерська взаємодія між закладом освіти та місцевими органами управління освітою та органами виконавчої влади, представниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Національної поліції.

     Вона дає змогу досягти позитивних результатів у швидкому вирішенні найактуальніших питань. Доцільно, щоб при цьому всі сторони партнерства усвідомлювали свою відповідальність за результати співпраці. Важливо дотримуватись виконання наказу МОН від 27.05.2014 № 648

«Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» і не вимагати від керівників закладів створення зайвих документів (приміром, локального документа стратегічного розвитку закладу, розроблення та проведення моніторингу щодо оцінювання рівня розвитку дітей відповідно до вимог Стандарту тощо).

      Щодо створення безпечних умов організації освітнього процесу.

В умовах воєнного стану зазнала змін і організація роботи ЗДО. Попри жорстокий збройний наступ РФ ЗДО продовжують надавати дітям освітні послуги.

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації у кожному населеному пункті.

       Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу у новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.

МОН розроблено та направлено до керівників обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладів вищої та фахової передвищої освіти «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності».

Нагадаємо, МОН підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/2023 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.

ЗДО, які відновлюють діяльність у звичному режимі, мають ретельно підготуватися до роботи з дітьми.

З метою створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу ЗДО пропонуємо запровадити різнотривалий режим роботи ЗДО (від 2 до 12 годин).

Необхідно вжити, відповідні заходи з посилення безпеки, а саме:

  • обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих до них територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
  • перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
  • перевірка наявності у кожному закладі освіти планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальних місць, засобами захисту, аптечкою тощо);
  • проведення тренувань з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
  • проведення з працівниками закладу занять за темами: збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
  • інформування батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.

З метою створення безпечних умов перебування у закладах освіти всіх учасників освітнього процесу під час воєнного стану Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти (лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»). Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії РФ.

Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.

Облаштування внутрішнього простору приміщень укриттів має бути комфортним, містити все необхідне обладнання для організації освітнього процесу. Рекомендуємо облаштувати в укриттях різні ігрові осередки (куточок творчості, читання, тощо).

З метою залучення дітей до різних видів діяльності педагогічному колективу необхідно заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності. Доцільно використовувати технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, шахи, залучати дітей до малювання та поробок з паперу, природного матеріалу тощо.

З метою мінімізації та запобігання виникненню посттравматичного синдрому рекомендуємо під час перебування дітей в укриттях здійснювати їх психологічний супровід.

        Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти.

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією

«ЛаСтрада-Україна»

Рекомендуємо працівникам ЗДО пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Звертаємо особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.

Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.

Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані МОН, згідно з переліком навчальної літератури.

За результатами онлайн-опитування щодо програмно-методичного забезпечення ЗДО, проведеного з 07.07.2022 до 14.07.2022 серед 2506 респондентів з числа педагогічних працівників ЗДО, було встановлено наступне.

   77 % респондентів зазначили, що для якісної організації освітнього процесу варто використовувати одну комплексну та кілька парціальних програм. Водночас, 21,5 % зауважили, що достатньо однієї комплексної програми, а 1,5 % висловили власну думку.

Під час вибору програми практики найчастіше звертають увагу на наявність методичного забезпечення (77,8 % респондентів) та зміст програми (57,4 %).

За висновками респондентів сучасне методичне забезпечення має враховувати особливості Стандарту і потреби держави та суспільства, а також будуватися за принципами наступності й перспективності.

Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо адміністрації ЗДО систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.

Для більш детального ознайомлення з програмами радимо переглянути вебінари про чинні комплексні програми та долучитися до участі у Всеукраїнському онлайн-марафоні «Реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти в парціальних програмах».

Щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку.

       Враховуючи результати основного етапу польового дослідження оцінки якості освітнього процесу в ЗДО за методикою ECERS-3, для якісного та дієвого планування роботи радимо проаналізувати освітню діяльність закладу з урахуванням чинників, які забезпечують якість освітнього процесу; виокремлюють її сильні сторони, що відповідають сучасним світовим тенденціям; висвітлюють слабкі сторони та ризики; визначають ресурсний потенціал і перспективи подальшого розвитку.

      Важливий показник якості освітнього процесу в ЗДО – створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Вагоме значення має дизайн оточуючого середовища. Тому вкрай важливо, щоб у вікових групах було достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості освіти, є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами.

Одним із складників освітнього процесу ЗДО є візуальне оформлення простору, пов’язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню в дітей мотивації до вивчення теми дня/тижня, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування «Стіни, що говорять», локації

«Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів»,

«Родина» тощо.

      Беззаперечно важливою складовою є мовлення дітей для розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності.

    Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри: допомога дітям у розширенні словника, заохочення дітей до мовлення, використання персоналом книжок у роботі з дітьми, заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом. Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов’язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей.

      Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку та зберігаючи потенціал психологічних ресурсів для більш відповідних віку завдань.

      Водночас має місце проведення просвітницької роботи з налаштування педагогічних працівників на самоосвіту і саморозвиток з метою покращення якості освітнього процесу через вдосконалення особистого мовленнєвого розвитку, опанування сучасних технологій використання книжки та опрацювання літературного твору в освітньому процесі, через додаткове навчання педагогів особливостей мовленнєвої роботи з дітьми, особливо з тими, які мають особливі освітні потреби.

    Окрім того, радимо враховувати вітчизняну практику класифікації різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства. Це – рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова діяльність. Дана практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик.

     Гра – провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність. Ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

В основу сучасної класифікації ігор, розробленої вітчизняними дидактами, покладено такий критерій, як ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності.

Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані).

Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) або з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

Педагогічним працівникам необхідно створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор (як самостійних, так і ініційованих дорослим), що забезпечує «запуск» механізмів вільної самодіяльної творчої гри, під час якої розквітає самостійність, ініціативність, креативність, свобода вибору та життєві цінності дитини.

Під час проведення творчої гри дорослому слід розмовляти з дітьми, долучатися до гри через другорядні ролі, не беручи при цьому на себе провідну роль, обговорювати ролі, заохочувати до нових сюжетних ліній, спираючись на нещодавно отримані враження від екскурсій, знайомства з людьми різних професій тощо.

Рекомендуємо поступово вводити у рольові ігри елементи друкованих текстів, цифри, що є надзвичайно значущим для опанування дітьми елементарних математичних залежностей і відношень: в обговоренні цінників у меню, при вході в кафе або купівлі продуктів у супермаркеті, вимірюванні відрізу тканини кравцем для пошиття лялькового одягу. Доцільно інтегрувати ігрову діяльність з усіма іншими видами, зокрема, дослідницькою. Радимо мотивувати дітей під час вільної гри або групових занять самостійно користуватися допоміжними матеріалами.

Окрім того, рекомендуємо здійснювати позитивну взаємодію з дітьми під час вільної гри, що передбачає відсутність надмірної ініціативи, опіки (не грати за дітей, не створювати замість них ігровий простір), бути готовим не лише прийняти дітей у свою діяльність, а й відгукнутися на їхню ігрову пропозицію, створювати безпечний процес партнерства,  підтримки інтересів та ігрових дій, давати своєчасні репліки і питання, які допомагають дітям зорієнтуватися та направити свої дії.

    Більшість часу впровадження освітнього процесу має відбуватись індивідуалізовано і полягати у забезпеченні вихователем індивідуальної зони творчого розвитку дитини, що дозволяє їй на кожному етапі створювати освітню продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності. Під час періодів вільної гри дітям необхідно забезпечувати вільний доступ до великої кількості матеріалів, іграшок та обладнання, яке вони можуть використовувати на власний розсуд.

    Також необхідно більше уваги приділяти впродовж дня індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

   Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчально- пізнавальної діяльності зводяться до інтеграції різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально.

     Педагог залишається центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі.

Професійна підготовка педагогічних працівників до роботи з дітьми дошкільного віку передбачає не тільки формування відповідних знань, а, головне, формування особистісних якостей, які демонструють пластичність і мобільність професійних дій, здатність до збільшення різних варіантів запитань, які забезпечують активність дітей. Важливо формувати у педагогів ЗДО нові навички та цінності, які стосуватимуться переходу від фронтальних форм роботи педагогічних працівників з дітьми до можливості вільного вибору дітьми видів діяльності, залучення спеціалістів до діяльності дітей в осередках групи чи на прогулянкових майданчиках для спокійного і невимушеного плину дитячого життя. Це спрямовує зусилля педагогічних працівників на формування відповідних професійних компетентностей, які затверджено у професійних стандартах, та визначають вимоги щодо підвищення рівня підготовки фахівців для освітнього сектору «Дошкільна освіта» в закладах вищої освіти з підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників через збагачення досвіду організації різних видів навчально-пізнавальної діяльності з дітьми в малих групах та індивідуально. Вони демонструють сформованість у педагогів особистісної мобільності, оперативності,

креативності у виборі форм та методів роботи залежно від ситуативних освітніх завдань.

      Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти.

В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи. У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:

  • організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
  • забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
  • організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
  • систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

     Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною .

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).

     Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.

Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.

Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН:

 

       Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

      В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб.

З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період.

Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, необхідно акцентувати увагу на окремих моментах. Зокрема, відповідно до пункту 2 Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі – Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно- ресурсним центром (далі – ІРЦ), керівник ЗДО утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ.

Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно до додатка 2 до Порядку. Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу.

Звертаємо увагу, що визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку.

Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти.

Дітям дошкільного віку, у яких під час навчання в ЗДО виявлено труднощі (їх помітив вихователь, вони незначні і закладу вистачить власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу може надаватись підтримка першого рівня. Для цього, за письмовою заявою батьків або інших законних представників дитини, керівник закладу створює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки. Якщо ж зусиль ЗДО буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендує батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (пункт 6 Порядку).

Також пунктом 6 Порядку передбачено, що на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу, зафіксованого у протоколі про потребу підтримки першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку.

Вивчення наявних компетенцій у здобувачів дошкільної освіти, що реалізується на рівні закладу освіти, здійснюється командою психолого- педагогічного супроводу та передбачає аналіз здатності особи навчатися, її поведінку в колективі, спостереження за психоемоційним станом дитини та проявами девіантної поведінки.

Перший рівень підтримки – це перший крок до інклюзивного навчання. Діти, яким надається підтримка першого рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивна група не створюється).

     У випадках же з ІІ по V рівнів підтримки завжди створюється інклюзивна група і забезпечуються певні умови інклюзивного навчання.

На допомогу фахівцям ІРЦ, керівникам та педагогічним працівникам ЗДО, МОН та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22), у яких прописано:

  • алгоритм визначення категорій освітніх труднощів у дітей з ООП раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти;
  • маркери  для   визначення  освітніх   труднощів  (рівнів)   у   дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);
  • опитувальник   для   визначення   І    рівня   підтримки   здобувача дошкільної освіти;
  • діагностичний мінімум для визначення рівнів підтримки у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);

 

  • картки досягнень дошкільників та інші матеріали, які стануть у нагоді не лише педагогічним працівникам, але й батькам.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Фінансування (відповідно до додатку 1 Порядку), починаючи з другого рівня, передбачає оплату послуг асистента вихователя.

Звертаємо увагу на недопущення примусового звільнення асистентів вихователів, скорочення їх посад. Неприпустимим є здійснення тиску на батьків дітей з ООП та відмова в організації інклюзивного навчання, примушування їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти. Нагадуємо, що відповідно до пункту другого статті 55 Закону України

«Про освіту» батьки (інші законні представники) дитини можуть обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.

Відповідно до пункту 9 Порядку за рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП.

Допуск асистента дитини до ЗДО здійснюється відповідно до наказу МОН від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 року за №73/37409.

Щодо зарахування дітей до спеціальної групи/закладу дошкільної освіти, то необхідно зазначити, що відповідно до пункту 32 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення про ІРЦ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, у разі встановлення фахівцями ІРЦ наявності в особи особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку розвитку особи є підставою для зарахування до спеціальних груп (з урахуванням особливостей розвитку особи).

Звертаємо увагу, що під час організації освітнього процесу в спеціальній групі/закладі не враховуються рівні підтримки, передбачені для організації інклюзивного навчання.

Окрім того, змінами до пункту 34 Положення про ІРЦ розширено перелік підстав для проведення повторної комплексної оцінки, зокрема:

  • за ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами;
  • за ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік;
  • рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивно- ресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків).

       Положенням про ІРЦ передбачено розширення переліку осіб, які можуть подавати заяву до ІРЦ на проведення комплексної оцінки, в тому числі повторної, отримувати висновок про комплексну оцінку, звертатися та отримувати консультації фахівців ІРЦ, а саме додалися особи, які визначені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку.

Слід пам’ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми.

На сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розміщено пам’ятки рекомендаційного характеру для підтримки та екстреної допомоги дітям з ООП, які містять певний алгоритм дій при стресі чи інших нервово-психічних розладах у дітей.

Щодо атестації педагогічних кадрів.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі – Закон), педагогічний працівник закладу дошкільної освіти – особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.

Типове    положення    про    атестацію    педагогічних    працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010

№ 930 (далі – Типове положення), передбачає можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Зокрема, така можливість визначена пунктами 3.26 та 4.10 Типового положення, при цьому, обов’язковою умовою має бути наявність у педагогічного працівника іншої повної вищої освіти та проходження курсів підвищення кваліфікації на посаді, яку займає працівник.

     Зважаючи на зміни у Законі, якими скасовано обов’язкову відповідну педагогічну освіту для педагогічних працівників ЗДО, вихователь, який має вищу освіту зі ступенем спеціаліст, магістр, може атестуватися із встановленням кваліфікаційних категорій.

Пунктом 4.7 Типового положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно, крім випадків, зазначених у пункті 4.8.

Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти, й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

Критерієм для присвоєння кваліфікаційних категорій є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3-4.6 Типового положення. Відповідно до пунктів 5.3-5.4 Типового положення педагогічне звання

«старший вихователь» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають              кваліфікаційні    категорії   «спеціаліст    вищої    категорії»   або

«спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання

«вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

Згідно з пунктом 1.9. Типового положення педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, що може проводитися не раніш, як через два роки після присвоєння попередньої (наприклад, педагог пройшов атестацію у 2021 році, то писати заяву повинен до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні – квітні 2023 року).

Відповідно до пункту 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. Керівник закладу має право прийняти на посаду вихователя ЗДО працівника з вищою педагогічною освітою та зберегти йому присвоєну раніше кваліфікаційну категорію (тарифний розряд).

Звертаємо увагу, що адміністрація ЗДО повинна бути зацікавлена у підвищенні фахової майстерності педагогічних працівників та їх успішному проходженню атестації.

Застерігаємо щодо неправомірних дій керівників закладів про вимогу здобуття педагогом другої вищої педагогічної освіти (відповідної) та вчинення перешкод для підвищення кваліфікаційної категорії та присвоєння педагогічного звання.

 

     Щодо діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Основним завданням діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – ЦПРПП) є передусім сприяння професійному розвитку, психологічна підтримка й консультування педагогічних працівників.

Рекомендуємо ЦПРПП систематично здійснювати інформаційну та роз’яснювальну роботу, надавати консультаційну допомогу, підтримку щодо планування й розроблення траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, надавати їм організаційно-методичні послуги у питаннях впровадження провідних технологій в освітній процес, розроблення документів ЗДО, використання інноваційних підходів у просвітницькій діяльності.

Розв’язати найскладніші питання, з якими стикаються педагоги дошкілля, можна завдяки об’єднанню педагогічних працівників для навчання, обміну досвідом і колегіального вибудовування траєкторії професійних дій.

Щодо організації роботи з батьками.

Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану.

Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом.

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати і поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскільки форма організації освітнього процесу у ЗДО залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація має здійснюватися з урахуванням локації дітей (удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти, з батьками,вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от:

  • інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
  • надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
  • сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій,
  • організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.);
  • психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації.

У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме:

  • розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
  • створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо.

Щодо особливостей організації харчування в ЗДО.

Організація харчування у ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.

Засновник та директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу.

У ЗДО кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток.

Організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу.

Дозволяється перебування дітей у ЗДО без організації харчування упродовж терміну до чотирьох годин.

При цьому, радимо забезпечити кількаденний запас продуктів тривалого зберігання. Також необхідно подбати про запас продуктів для дітей з особливими дієтичними потребами.

Рекомендований перелік: свіжі фрукти; сушені фрукти, ягоди; хлібці; борошняні кулінарні вироби, печиво з вмістом цукрів не більше 5 грамів на 100 грамів печива; пастеризовані соки; пастеризоване молоко; молоко безлактозне або рослинні напої; батончики: білкові, злакові, фруктові; чай.

Кроки безпеки: не використовуйте продукти, у якості яких сумніваєтеся (пам’ятайте: за відсутності електропостачання продукти, що зберігаються за низьких температур у холодильнику, можуть стати небезпечними); зберігайте їжу в закритих контейнерах; тримайте в чистоті посуд для приготування та споживання їжі; не споживайте їжу, яка була забруднена, а також ту, що перебувала за кімнатної температури протягом двох годин або більше, має незвичний запах, колір або текстуру; використовуйте кип’ячену або бутильовану питну воду.

 

 

 

 

 

Додаток

до листа МОН від 25.04.2022

№1/4428-22

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти

з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження

     в надзвичайних ситуаціях

       Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

      Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.

      Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.

Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях.

Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.

Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявлення вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.

Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційно- освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях

      1.У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

  • закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
  • вимкнути світло, закрити вікна та двері;
  • зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій);
  • інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2.У разі загрози чи ведення бойових дій:

  • закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скетчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
  • взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
  • відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
  • попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
  • без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
  • проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3.Якщо стався вибух:

  • уважно озирнутися навколо, щоб з'ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
  • якщо є можливість - спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами - подавати звукові сигнали. Пам'ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п'яти днів;
  • виконати всі інструкції рятувальників.

4.Під час повітряної небезпеки:

  • відключити живлення, закрити воду і газ;
  • загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
  • взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
  • попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
  • дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
  • як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень:

  • зберігати спокій і розсудливість;
  • під час знаходження на вулиці - залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
  • не піддаватися на провокації;
  • надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6.Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

  • постаратися запам'ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
  • за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;
  • намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
  • якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
  • не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
  • виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
  • уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;
  • нічого не просити;
  • якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
  • уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
  • спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю - ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця - падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
  • при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
  • під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7.При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

  • взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
  • за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
  • дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім'я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;
  • переміщатися за вказаною адресою.
  • у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1.До вибухонебезпечних предметів належать:

  • вибухові речовини - хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
  • боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:
  • бойові частки ракет;
  • авіаційні бомби;
  • артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
  • інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
  • ручні гранати;
  • стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
    • піротехнічні засоби:
  • патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
  • вибухові пакети;
  • петарди;
    • ракети (освітлювальні, сигнальні);
  • гранати;
  • димові шашки.
    • саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
  • саморобні міни-пастки;
  • міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

  • наближатися до предмета;
  • пересувати його або брати до рук;
  • розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
  • розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
  • приносити предмет додому, у заклад освіти.

2.Необхідно   негайно   повідомити   поліцію   або   дорослих   про знахідку!

Під час прогулянок необхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам'ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!

Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм.

3.Слід звертати увагу на:

  • припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
  • наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;
  • звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;
  • наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
  • наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

У разі знаходження підозрілого предмета на території закладу дошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4.У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

  1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;
  2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;
  3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.
  4. Не користуватися засобами радіозв'язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).
  5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

  • одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
  • під  час   евакуації слідуйте  маршрутом,  вказаним  органами,  що проводять евакуацію;
  • тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5.Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

  • обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів й т. д. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
  • негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;
  • з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
  • перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.

Найкраще, що можна зробити - залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6.Звертаємо увагу, що:

  • не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;
  • виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;
  • не користуйтеся мобільним та радіозв'язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,

«секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

7.Поради керівнику закладу дошкільної освіти:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

  • посилити пропускний режим при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;
  • проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
  • організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби - евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації

8.Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі - НС)

  1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл, повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.
  2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття у приміщенні, евакуація за межі.
  3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайної ситуації та визначити команду реагування.
    1. Зазанчити необхідну інформацію:
  • контакти екстрених служб для оповіщення;
  • відповідальний за інформування персоналу про НС;

-спосіб сповіщення персоналу про НС;

  • відповідальний за інформування екстрених служб;
  • способи сповіщення екстрених служб;
  • способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;
  • відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;
  • способи сповіщення батьків або законних представників дітей;
  • способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;
  • способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;
  • відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;
  • відповідальний за тривожну валізу;
  • відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.
    1. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу, аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.
    2. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

9. Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 —   Єдиний   номер   виклику   всіх   служб   екстреної   допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

  1. — Пожежно-рятувальна служба
  2. — Поліція
  3. — Швидка медична допомога
  4. — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.

Будьте пильними! Бережіть себе!

Додаток 1

до листа МОН від   .04.2022 №

Методичні рекомендації

щодо здійснення освітньої діяльності

з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану

(для засновників закладів, науково-педагогічних працівників ІППО, директорів та педагогічних працівників закладів дошкільної освіти)

     Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану розроблені для працівників сфери дошкільної освіти.

      Введення в Україні воєнного стану позначається на всіх сферах людського життя. Особливих змін зазнає освітня галузь, зокрема дошкільна. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) не працюють, деякі — приймають тимчасово переміщених осіб, організовують освітній процес дистанційно, консультують батьків тощо. Є заклади, які працюють у звичному режимі. В умовах воєнного стану зазнала змін й організація роботи з кадрами, зокрема підвищення кваліфікації, інформаційна та методична підтримка педагогів.

    Сьогодення внесло корективи в освітянське життя та незмінним лишилося те, що усі ми маємо працювати заради наших дітей. Робота кожного наразі надзвичайно важлива.

    У стані війни діти дошкільного віку належать до найвразливішої категорії населення. Перебуваючи в небезпеці, в тривалому стресовому стані, дитина позбавлена нормальних умов для розвитку та освіти. Через відчуття тривоги, напруги, страху, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Діти, які вимушені бути переміщеними із зони активних бойових дій, стикаються з проблемою соціальної адаптації, перебуваючи в нових соціальних умовах.

Методичні рекомендації містять чотири розділи. У першому розділі подано інформацію про організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти під час дії правового режиму воєнного стану (очний, дистанційний, змішаний). Із другого розділу можна дізнатися про організацію освітнього процесу на всіх рівнях освіти. Третій розділ містить рекомендації щодо участі інститутів післядипломної педагогічної освіти, керівників, вихователів та батьків у забезпеченні якості дошкільної освіти в умовах війни. У четвертому розділі систематизовано корисні покликання для педагогів, батьків щодо роботи з дітьми дошкільного віку у воєнний час.

Відповідь на запитання щодо організаційних аспектів діяльності закладів дошкільної освіти дають такі нормативні документи: Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136- IX; лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб».

Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОН № 1/3737-22 від 29.03.2022. Питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН № 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій».

Акцентуємо увагу на основних позиціях, які варто враховувати в організації освітнього процесу в закладах освіти у воєнний час.

Базовий компонент дошкільної освіти (2021), як стандарт дошкільної освіти, є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави у галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Наскрізними в організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи мають бути такі ідеї та теорії:

  • ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;
  • теорія природовідповідності, за якою у дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу;
  • ідеї про патріотичне і громадянське виховання, використання казки та гри у гармонійному розвитку особистості;
  • ідея солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку.

З-поміж актуальних питань в умовах воєнного стану найважливішими є такі:

  • організація психологічної, методичної підтримки педагогічних працівників;
  • підтримка дітей та батьків у складних ситуаціях;
  • організація освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку;
  • налагодження  зв’язків  і  підтримка  педагогічного  партнерства  ЗДО  з батьками вихованців, представниками територіальних громад;
  • надання різних видів психолого-педагогічної підтримки дітям, батькам;
  • здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, зокрема й з особливими освітніми потребами.

Важливим завданням дошкільної освіти є консолідація зусиль влади, закладів освіти, громадськості з метою забезпечення необхідних умов для розвитку, освіти, повноцінної соціалізації дітей і створення безпечного освітнього середовища. Постійний діалог між практиками, науковцями, засновниками ЗДО, представниками громад, державних органів дають змогу оцінити та визначити необхідні заходи в організації діяльності закладів у воєнний час та такі заходи, які будуть спрямовані на відродження дошкільної освіти у повоєнний період.

Означені завдання мають реалізовуватися на різних рівнях.

На державному рівні цей процес забезпечується своєчасним та миттєвим законотворчим реагуванням на освітні виклики, що постають в умовах воєнного стану. Зокрема, 20 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану». Він створює умови для відновлення якісного та безпечного освітнього процесу в умовах воєнного стану. Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам визначає нова стаття 57-1 Закону України «Про освіту».

2.    На сайті МОН у вільному доступі зібрано матеріали, з допомогою яких педагоги зможуть підготуватись до роботи, організувати освітній процес у нових умовах - «Сучасне дошкілля під крилами захисту».

Відкрито дитячий онлайн-садок НУМО з відеозаняттями для дітей віком від 3 до 6 років (ЮНІСЕФ разом із МОН України). Всі випуски доступні до перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ і на платформі MEGOGO. Цей проєкт є платформою, на якій батьки та педагоги зможуть знайти розвивальні матеріали у відкритому доступі.

Також для використання у роботі є корисними такі матеріали:

Матеріали для дітей дошкільного віку постійно оновлюються та поповнюються на сайті МОН.

На регіональному та місцевому рівнях вирішення окреслених питань покладається на засновників ЗДО та місцеві органи управління освіти, що полягають у:

  • забезпеченні матеріально-технічних умов для надання якісних освітніх послуг;
  • зарахуванні до ЗДО дітей раннього та дошкільного віку з числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
  • залученні донорів з метою мобілізації фінансових та інших ресурсів із різних джерел для реалізації соціально та освітньо значущих неприбуткових проєктів, що спрямовані на захист дітей під час воєнного стану та у повоєнний час;
  • налагодженні партнерства з громадськими, неурядовими організаціями щодо надання підтримки вихованцям із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, із числа внутрішньо переміщених осіб, а також дітям, які живуть у місцях, розташованих на лінії зіткнення населених пунктів, пережили та переживають травматичні події різного характеру, як-от: розлука з рідними та близькими; тривале очікування звістки про рідну людину, телефонної розмови, зустрічі з рідною людиною; втрата близьких; ночівля у бомбосховищі під час обстрілів; переселення (переїзд), адаптація до нових умов життя тощо;
  • організації підвищення кваліфікації та фахової підтримки педагогів з урахуванням сучасних реалій (наприклад з досвіду роботи кафедри дошкільної освіти КЗ «Запорізький обласний інститут ППО» ЗОР):
  • організація дистанційного навчання педагогів ЗДО на курсах підвищення кваліфікації (далі — КПК) за затвердженим графіком із запланованим початком і реєстрацією та подовженням терміну завершення на період до 31.05.2022, що дає змогу здобувачам освіти у пролонгованому режимі виконати навчальний план з урахуванням реальних подій в професійній діяльності (призупинення освітньої діяльності в ЗДО; влаштування і допомога громадянам із числа внутрішньо переміщених осіб; волонтерська діяльність, тощо) і власному житті (переміщення на безпечну територію і погіршення побутових умов; тимчасова відсутність зв’язку, інтернету тощо);
  • гнучкий розклад, цілодобовий доступ до освітньої платформи, вільний вибір часу роботи з матеріалами на дистанційному курсі та порядку виконання залікових робіт;
  • визначення періодів підведення підсумків навчання в групах здобувачів і поступове надання свідоцтва про підвищення кваліфікації тим, хто успішно завершив навчання;
  • доступність консультування здобувачів викладачами інституту протягом пролонгованого періоду;
  • створення КПК за освітньою програмою «Педмінімум» для надання освітніх послуг педагогічним працівникам, які не мають фахової освіти, але здійснюють освітню діяльність і замінюють педагогів, які вибули з різних причин;
  • навчання за освітніми програмами за другою спеціалізацією (фаховий модуль), для роботи за сумісництвом на посаді вихователя і керівника гуртка;
  • організація постійно-діючого консультаційного пункту з питань надання психологічної допомоги педагогам і батькам у роботі з дітьми щодо особливостей в освітній діяльності і взаємодії в існуючий ситуації та стресовому стані;
  • створення сторінки на сайті КДО “За мир в Україні” з питань надання допомоги педагогам ( https://mkkdo.jimdofree.com/).

На локальному рівні ЗДО мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого- педагогічну підтримку, не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

У зв’язку з тим, що в частині регіонів України зберігається загроза для життя та здоров’я мирних мешканців, а в більшості регіонів по кілька разів на день оголошується повітряна тривога, більшість ЗДО тимчасово призупинили освітній процес. Наразі, частково відновлюють роботу заклади, які знаходяться на більш безпечній території. Освітній процес у них здійснюють очно, з використанням дистанційних форм роботи та у змішаному форматі.

Першочерговими завданнями ЗДО у воєнний час є:

  • налагодження ефективної комунікації учасників освітнього процесу;
  • відновлення освітнього процесу;
  • зарахування до закладу дітей раннього та дошкільного віку із числа внутрішньо переміщених осіб за місцем тимчасового проживання;
  • організація освітнього процесу в ЗДО для всіх дітей;
  • своєчасне надання керівником ЗДО запиту до засновника щодо наявності проблем і можливих шляхів їх вирішення;
  • створення у ЗДО безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу;
  • створення умов для підвищення фахового рівня педагогічних працівників щодо організації освітнього процесу за дистанційною та змішаною формами організації освітнього процесу й надання педагогічної підтримки дітям раннього та дошкільного віку, у тому числі й з особливими освітніми потребами, їхнім батькам;
  • здійснення    інформаційної   підтримки   та    психологічного    супроводу учасників освітнього процесу;
  • здійснення співпраці з інклюзивними ресурсними центрами (далі - ІРЦ);
  • застосування   інструментів   управлінської   діяльності   для   вирішення надзвичайних ситуацій.

В умовах війни педагогічні працівники мають бути готовими, спроможними повноцінно надавати освітні, інформаційні, консультаційні послуги сім’ям, які виховують дітей раннього та дошкільного віку. Саме тому питання організації комунікації з учасниками освітнього процесу посідає ключове місце.

В умовах військових дій найбільшої актуальності набувають системи комунікації з дітьми, їхніми батьками, сім’ями, педагогами, що дає змогу встановити швидкий обмін інформацією, мобільність зворотного зв’язку.

У процесі організації комунікації учасників освітнього процесу, а також з метою покращення адаптації громадян із числа внутрішньо переміщених осіб із зон активних бойових дій працівники ЗДО мають надавати підтримку інформаційну, методичну, консультативну тощо дітям та їхнім сім’ям:

  • сприяти організації комунікації дітей та їхніх батьків з іншими членами громади;
    • створювати безпечний соціально-освітній простір;
  • адаптувати освітній процес в умовах війни з урахуванням ситуацій, що склалися;
  • добирати форми і методи взаємодії між учасниками освітнього процесу відповідно до конкретної ситуації кожного;
  • володіти інформацією щодо ресурсного забезпечення освітнього процесу в умовах дистанційної роботи;
    • володіти навичками організації та проведення онлайн-заходів;
  • налагоджувати комунікацію з учасниками освітнього процесу в телефонному режимі, через листування електронною поштою тощо.

Технологічні аспекти організації комунікації з учасниками освітнього процесу.

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу й створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати й поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскільки форма освіти дошкільників залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація з учасниками освітнього процесу має здійснюватися з урахуванням локації дітей (вдома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої міграції, в умовах внутрішньої міграції, в закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от: забезпечення необхідною інформацією сімей, які евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання, надання інформації щодо використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу, сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в зарубіжних країнах на період військових дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.) з метою підтримки дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, притулках, при перетинанні кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма, хто задіяний в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для здійснення кожного конкретного завдання канали комунікації.

Основними формами онлайн-комунікацій є: відеоконференція, форум, чат, блог, електронна пошта, анкетування, соціальні мережі.

У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі.

Ефективними можуть бути розміщені на сайті ЗДО завдання і рекомендації для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку; створення груп із батьками, вихователями, психологами в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsApp тощо для отримання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг; використання електронних платформ Zoom, GoogleMeet, Google Classroom, Microsoft Teams та ін.

Важливо визначитися, через які канали комунікації швидко доходитимуть повідомлення до аудиторії, який канал зможе забезпечити оптимальний зворотний зв’язок, які формати для цих каналів застосувати, які супровідні матеріали (фото, відео, схеми) необхідно попередньо підготувати.

У процесі підготовчої роботи дуже важливо спрогнозувати емоції, які будуть відчувати вихованці, їхні батьки, педагоги під час комунікації та скерувати цей процес.

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними і для вихователів, батьків, дітей, і для усіх інших учасників освітнього процесу, систематизовано й узагальнено в четвертому розділі.

     Рекомендації керівникам ЗДО, педагогам та батькам щодо забезпечення якості дошкільної освіти в умовах війни

  Подаємо рекомендації, що стосуються ключових завдань та кроків їх реалізації, що допоможуть консолідувати зусилля всіх учасників освітнього процесу задля забезпечення необхідних умов для освіти, повноцінної соціалізації створення безпечного освітнього середовища у воєнний час.

Рекомендації для керівників ЗДО

  1. Керуватися положеннями нормативних документів щодо організації діяльності ЗДО, організації освітнього процесу, створення безпечного освітнього середовища у закладі в умовах військових дій. Покликання на нормативні документи, зазначені у цьому документі.
  2. За можливості своєчасно видавати внутрішні накази, що регламентують організацію роботи ЗДО в умовах воєнного стану.
  3. Оповіщати учасників освітнього процесу про виникнення надзвичайної ситуації; інформувати про межі поширення, наслідки, способи та методи захисту, а також про дії у зоні можливої надзвичайної ситуації відповідно до алгоритму дій та інструкцій з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану.
  4. У разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу у ЗДО вводити в дію плани евакуації учасників освітнього процесу.
  5. Розробляти план заходів консультативної, методичної, організаційно- педагогічної роботи з батьками вихованців у період військовий дій.
  6. Надавати інформацію та поширювати інформаційно-освітні матеріали оновленого довідника «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації.
  7. Організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайту закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.
  8. Створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дітьми, які відвідують ЗДО, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.
  9. Надавати освітні послуги із застосуванням різних форм організації освітнього процесу в ситуації, коли ЗДО повністю або частково припиняє діяльність у зв’язку з військовими діями, з використанням дистанційної та змішаної форми організації освітнього процесу.

Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням  інформаційно-комунікаційних  технологій  у  зручний  для здобувачів освіти спосіб і час.

Змішана форма освіти – це поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.

  1. Розміщувати на вебресурсах ЗДО методичні кейси, банк розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео заняття, описи та алгоритми проведення дослідів та експериментів тощо задля організації пізнавально-дослідницької діяльності дітей, забезпечення їхнього повноцінного розвитку.
  2. Створення й підтримка у ЗДО безпечного психологічного, фізичного, безбар’єрного середовища для всіх учасників освітнього процесу. З цією  метою  можна скористатися  матеріалами  методичного посібника«Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід», порадника для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям».
  3. Вивчати потреби і запити батьків щодо надання освітніх послуг для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії дітей дошкільного віку в період війни за допомогою онлайн опитування (усного або письмового).
  4. Підтримувати потенціал вихователів та створювати умови для його розвитку з питань організації дистанційної та змішаної форми освітнього процесу, психолого-педагогічного супроводу дітей та їхніх батьків в умовах війни, створення розвивального середовища тощо.
  5. Організовувати систематичне навчання для працівників ЗДО з питань організації продуктивної взаємодії з дітьми та їхніми батьками у період війни; формування стресостійкості учасників освітнього процесу в умовах невизначеності; використання варіативних, інноваційних форм роботи з дітьми під час війни тощо.
  6. Створювати умови для педагогів щодо обміну досвідом з реалізації успішних практик організації пізнавально-дослідницької діяльності, виховання та розвитку дітей у процесі дистанційної/змішаної форми комунікації з вихованцями.

Рекомендації для педагогів ЗДО

  1. Організовувати освітній процес з урахуванням воєнної ситуації у населеному пункті (очне, змішане, дистанційне).
  2. Враховувати особливості дітей дошкільного віку під час організації освітнього процесу в дистанційному форматі. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку — 15 хвилин.
  3. Перевіряти технічне налаштування, обов'язково звертати увагу на налаштування веб-камери, її необхідно встановити на рівень очей або трохи вище, адже діти повинні бачити очі педагога, важливо дивитися у камеру.
  4. Під час зйомки прагніть до створення коротких і дидактично продуманих відеороликів. Два п'яти хвилинних відео будуть переглянуті з набагато більшою ймовірністю і корисністю, ніж одне десятихвилинне.
  1. Використовуйте режим демонстрації екрану. Простий спосіб створити відеозаняття — це записати показ ваших слайдів. Але не забувайте, що це досить швидкий спосіб втомити дітей, якщо ви не тримаєте екран активним. Слайди повинні бути рухомими. Додайте більше переходів і анімацій, використовуйте курсор миші або режим малювання, щоб виділити, підкреслити щось важливе на слайді.
  2. Співпрацювати та організовувати зворотний зв’язок з батьками дітей, через вебсайт закладу, програми Skype, Viber, WhatsApp, Telegram та соціальні мережі з питань стану здоров’я дитини, особливостей навчання, виховання, розвитку дітей при використанні дистанційного та змішаного видів комунікації. Результати зворотного зв’язку сформують основу для планування консультативної та методичної допомоги батькам з різних питань виховання дітей.
  3. Інформувати батьків щодо допомоги дітям у подоланні негативних наслідків травмуючих подій та адаптації до нових обставин їхнього життя. Для цього практичні психологи мають вести постійне спостереження за ними, а вихователі — враховувати в освітній роботі дані моніторингу психічного стану дітей, організовувати емоційнопідтримувальну мовленнєву комунікацію, використовувати індивідуально дібраний комплекс технологій психолого-педагогічного супроводу.
  4. Формувати бібліотеку онлайн-матеріалів для організації освітнього процесу. Бібліотека може зберігатися у хмарі з подальшим надсиланням доступу усім стейкхолдерам.
  5. Використовувати публікації психолого-педагогічного та методичного спрямування, зокрема на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту” у Telegram-каналі «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny.
  6. Проводити роботу з батьками щодо психологічного супроводу дитини у воєнний час, надавати консультативну підтримку щодо допомоги дітям впоратися з тривожністю під час воєнних дій.
  7. Залучати дітей до самостійного виготовлення поробок, малюнків, будь-яких проєктів, адже швидке усвідомлення результату підвищує відчуття спокою і сили.
  8. Спостерігати за поведінкою дитини. У разі регресивного стану (відкатування в поведінці та реакціях до більш раннього віку) доречними будуть тілесні ігри та вправи.
  9. Організовувати педагогічний супровід дітей дошкільного віку, дітей з особливими освітніми потребами та їхніх батьків щодо формування навичок безпечної поведінки, стресостійкості, збереження фізичного, психологічного, емоційного здоров’я із застосуванням освітнього процесу у дистанційному та змішаному форматі.

Необхідними умовами якісної інклюзивної освіти, зокрема в умовах дистанційної взаємодії є:

  • створення  інклюзивного  освітнього  простору,  яке  відповідало  б потребам і можливостям кожної дитини та забезпечувало належні умови для здобуття освіти в дистанційних умовах (здійснюється через застосування низки ІКТ, веб і хмарних технологій, адаптації або модифікації тощо з дотриманням таких складових, як: фізичне (загальний дизайн кімнати з урахуванням осередків діяльності, матеріалів, меблів та ін.), соціальне (охоплює взаємодію, яка відбувається в групі між однолітками, педагогами та членами сім’ї) та часове середовище (сукупність, послідовність та тривалість процедур та заходів, що відбуваються у ЗДО протягом дня). Для дітей, чиї особливі освітні потреби не вдається задовольнити через технології універсального дизайну в умовах дистанційної освіти, здійснюється відповідна адаптація та / або модифікація змісту, процесу, результатів навчання та онлайн середовища, відповідно до індивідуальної програми розвитку дитини та поточної ситуації щодо факторів середовища;
  • проєктування освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами може здійснюватися з урахуванням рекомендацій, що подані у пораднику для педагогів ЗДО «Середовище, що належить дітям» ;
  • надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг;
  • забезпечення партнерства вихователя й асистента вихователя (складання графіку роботи; підбір базових інструментів та платформ для створення комунікативного простору; планування освітнього процесу та режимних моментів, підготовка, адаптації, наповнення освітнього середовища, зокрема й онлайн; присутність під час онлайн-занять, у тому числі й з метою здійснення спостережень та фіксування результатів у журналі спостережень (форма ведення — довільна, визначається в ЗДО) для вивчення взаємодії, проявів індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та задоволення потреб дітей групи; участь у розробленні та наповненні індивідуальної програми розвитку, у тому числі у підготовці інформації для учасників засідання команди психолого-педагогічного супроводу за результатами спостереження за дитиною з особливими освітніми потребами);
  • здійснення моніторингу виконання індивідуальної програми розвитку та задоволення особливих освітніх потреб дітей в умовах дистанційної освіти: синхронне спостереження за процесом виконання дитиною завдання, рівнем самостійності та труднощами, які в неї виникають, участь батьків та ін. Такі фрагменти надаються за попередньою погодженістю між батьками та педагогами. Забороняється поширення та демонстрування фрагментів іншим особам без дозволу батьків.
  1. Підвищувати власний фаховий рівень з оволодіння цифровими інструментами для забезпечення якості дошкільної освіти відповідно до суспільних викликів. Зокрема, за допомогою реєстрації і проходження різних онлайн-курсів на платформах суб’єктів підвищення кваліфікації.
  2. Вивчати та поширювати досвід педагогів, зокрема з інших країн щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку під час військових дій.

Рекомендації для батьків вихованців

  1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.
  2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.
  3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.
  4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.
  5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.
  6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

 

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

ДЯКУЄМО кожному з вас, що робите максимум задля ПЕРЕМОГИ: приймаєте внутрішньоперемішених осіб, займаєтеся волонтерством, допомагаєте тим, хто цього найбільше потребує, працюєте в тилу.

 

ПЕРЕМОГА вже БЛИЗЬКО. БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Нормативно-правова база в умовах воєнного стану в Україні

 

  1. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
  2. Лист МОН № 1/3370-22 від 06.03.2022 «Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання».
  3. Лист МОН № 1/3454-22 від 15.03.2022 «Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році».
  4. Лист МОН №1/3475-22 від 17.03.2022 «Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб»
  1. Лист МОН №1/3593-22 від 22.03.2022 «Про здійснення публічних закупівель та обслуговування в органах Казначейства в умовах воєнного стану».
  2. Лист МОН №1/3556-22 від 19.03.2022 «Закладам освіти, установам, які вимушені змінити місце розташування у зв’язку з проведенням в місцях їх розташування бойових дій або тимчасовою окупацією території України, необхідно перейти на обслуговування до органів казначейства за новою адресою розташування».
  3. Лист МОН № 1/3737-22 від 29.03. 2022 «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».
  4. Лист МОН №1/9-766 від 12.12.2019 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»

 

Матеріали для педагогів та батьків

щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

 

  1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/mon- zapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni
  2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.
  3. Як  говорити  з  дитиною,  якщо  батько  чи  мати  захищає  країнуHTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHO- BATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.
  4. Правила    підтримки,    якщо    родина    евакуюється    з дитиною https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.
  5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravyla- povedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykh- diy/2022/03/19/.
  6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reduce- stress.
  1. Поради,    як     підтримати    дитину     в     дорозі    від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.
  2. Рекомендації     для      населення      під      час      воєнного стану https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.
  3. Як   поводитися  на   блокпостах   з   перекладом  на   жестову мову https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.
  4. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-love- languages-in-communication-with-child.
  5. Підтримка    батьків    та    дітей    під    час    війни https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.
  6. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани Ройз - YouTube.
  7. Як           надавати           першу           психологічну допомогу https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.
  8. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.
  9. Як         допомагати         дітям         у         замкненому просторі http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/
  10. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.
  11. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT yevxZkdfxAQXodS&index=8.
  12. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій.https://tellme.com.ua/Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-pro- vijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/
  13. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhko- rozslabitisya
  14. Як          перевірити          правдивість          джерела інформації https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.
  15. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNE-DOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.
  16. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.
  17. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти  і  науки  України.  Розвивальні  відеозаняття  для  дітей  3-6  років https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL g.

18.Онлайн-медіаресурс,   присвячений   освіті   та   вихованню             дітей                            в Україні https://osvitoria.media/.

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу

  1. Вебінар  «Як   підвищити   ефективність   дистанційної роботи» https://www.youtube.com/watch?v=MbFvVyacZOE.
  2. Моя країна – Україна: хрестоматія для дошкільнят з національно- патріотичного виховання / автори і укладачі – Н. Гавриш, О. Косенчук. – Харків: Ранок, 2022. – 96 с.
  3. Збірка абеток, казок, приказок, цікавинок, дитячих ігор тощо http://abetka.ukrlife.org/
  4. Серія з 10 онлайн зустрічей, які розроблені командою The LEGO Foundation.               https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya- pid-krilami-zahistu/pedagogam-zakladiv-doshkilnoyi-osviti/lego-igrovi-onlajn- vzayemodiyi-dlya-doshkilnyat.
  5. Онлайн платформа для розвитку дітей (інтерактивні вправи, цікаві завдання) https://learning.ua/#google_vignette.
  6. Платформа    «Розвиток    дитини».    Практичні    завдання для всебічного розвитку дітей https://childdevelop.com.ua/.
  7. Радіо    хвиля    авторських    казок    українською    мовою для дітей.https://kazky.suspilne.media/list.php.
    1. Мультики, книги, казки, що допоможуть відволікти дітей під час перебування в укритті https://dytyna.blog/multyky-knygy-kazky-shho- dopomozhut-vidvolikty-ditej-pid-chas-perebuvannya-v-ukrytti/.
    2. Безкоштовні розмальовки на тему «Правила гігієни» https://mamabook.com.ua/bezkoshtovni-rozmalyovku-gigiena-10/.
    3. Мультфільм                        «Небезпечні знахідки». https://www.youtube.com/watch?v=gx7XHXAL2_g.
  8. Аудіоказки для малят https://oll.tv/uk/kids_audio-tales.
  9. «Війна      очима      дітей»,      конкурс      дитячих малюнків.  https://vseosvita.ua/no-war.
  10. Мультфільм «Про мінну  безпеку:  Лісовий  скарб» ЮНІСЕ  https://www.youtube.com/watch?v=V5JZWI8TrEY.
  11. Поради від захисника України: МОН розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан https://mon.gov.ua/ua/news/poradi-vid- zahisnika-ukrayini-mon-rozrobilo-informacijnij-komiks-dlya-ditej-u-voyennij-stan.
  12. Аудіоказки українською https://audiokazky.in.ua/.
  13. Ігри для зняття стресу у дітей https://dytyna.blog/igry-dlya-znyattya- stresu-u-ditej/.
  1. «Дерево казок» — читати та слухати казки (аудіо) різних народів.https://derevo-kazok.org/audio-tales/.
  2. Журнал для дошкільнят і молодших школярів «Джміль» ( цікаві бесіди, вірші, приказки, оповідки, нетрадиційні техніки образотворчості, досліди в домашніх умовах, комікси, електронні додатки тощо) https://jmil.com.ua/2022-2.
  3. Кращі казки з усього світу для читання дітям дорослими, добірка аудіо казок.http://kazkar.info/.
  4. Казки                    для                     дітей                   українською мовою.https://onlyart.org.ua/children/kazky/?fbclid=IwAR2yXzQTyfuUTtCw7nn TTQYVAj2g4T42oRwfe6i8NactHTqRDh-8_tc1KK8.
  5. Український дитячий портал: авторські вірші, лічилки, веселі історії, анекдоти, загадки, прислів’я https://sonyashnik.com/
  6. Національна освітня інтернет-платформа https://vseosvita.ua/.

 

Додаток 2

до листа МОН від   .04.2022 №

 

Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники; громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, якіздійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладів повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.     Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.   Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:

      Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання  Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.  Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.     Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.   Укриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо). Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них. Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів та маршрутів руху під час евакуації не визначено. Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додається. Рекомендуємо керівникам закладів дошкільної освіти під час виконання обов’язків у сфері цивільного захисту використовувати орієнтовний План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти, що додаУкриття в захисних спорудах інших підприємств можливе при невеликій віддаленості та завчасному укладанні відповідних договорів (враховується місткість споруди, тобто, спроможність укрити відповідну кількість людей, а також питання утримання тощо). Керівник закладу дошкільної освіти при визначенні місць укриття опрацьовує також маршрути руху до них. Звертаємо увагу, що окремих порядків погодження з ДСНС таких договорів та маршрутів руху під час евакуації не визначено.Найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.Споруда подвійного призначення – це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.Відповідно до статті 32 КЦЗУ заклади дошкільної освіти, які не забезпечені власними захисними спорудами, для захисту від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.Відповідно до статті 33 КЦЗУ рішення про проведення евакуації на об’єктовому рівні приймає керівник суб’єкта господарювання.Відповідно до статті 130 КЦЗУ суб’єктами господарювання розробляються та затверджуються план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше - інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій відповідно до Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 626.проведення об’єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту.


Додаток 2

до листа МОН від   .04.2022 №

Щодо здійснення заходів захисту вихованців під час освітнього процесу в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану» та статті 57-1 Закону України «Про освіту» здобувачам освіти, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників.Забезпечення державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) у межах своєї компетенції здійснюють:органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники; громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, якіздійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.З огляду на необхідність створення безпечного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти педагогічні та інші працівники таких закладів повинні бути готові до здійснення заходів щодо захисту учасників освітнього процесу, особливо вихованців, зокрема їх укриття у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційних заходів, а також неухильного дотримання алгоритму дій під час тривожної сирени.Під час здійснення зазначених заходів керівники, педагогічні та інші працівники закладів дошкільної освіти керуються зокрема Кодексом цивільного захисту України.Так, відповідно до статті 20 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), до завдань і обов’язків суб’єктів господарювання у сфері цивільного захисту зокрема належить:

 

 

 

ЗМІСТ

  1. Вступ
  2. Складники   «Плану   реагування   на   надзвичайні    ситуації      вихователя закладу

дошкільної освіти»

  1. Алгоритм складання «Плану реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти»
  2. Визначаємо найбільш потенційні ризики для ЗДО
  3. Як обрати план реагування у випадку надзвичайної ситуації
  4. Приклади мапи евакуації групи у випадку надзвичайної ситуації
  5. Додатки
    1. Титульна сторінка
    2. Контакти екстрених служб
    3. Команда реагування у випадку надзвичайної ситуації
    4. План реагування у випадку надзвичайної ситуації
      1. План дій у випадку евакуації за межі ЗДО
      2. План дій у випадку аварійного блокування
      3. План дій у випадку укриття у приміщенні закладу освіти
    5. Мапа евакуації групи
    6. Список дітей та контактів батьків
    7. Ілюстровані інструкції для дітей
  6. Корисні посилання

 

 

Вступ

 

В умовах воєнного стану у країні тисячі дітей залишаються без доступу до базових прав та свобод, декларованих Конвенцією ООН «Про права дитини», зокрема права на освіту та дозвілля. Одним з першочергових завдань Міністерства освіти і науки України та органів місцевої самоврядування у цей непростий час є відновлення освітнього процесу у закладах дошкільної освіти в регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.

Безумовно, однією з умов відновлення освітнього процесу у ЗДО є усвідомлення рівня небезпеки та злагодженість дій при реагуванні у випадку надзвичайної ситуації органами місцевої самоврядування, адміністрацією ЗДО, кожним вихователем та батьками.Автори даного посібника головною метою вважають мінімізувати стрес, автоматизувати та спростити дії педагогічного персоналу у випадку надзвичайної ситуації. Крім того, даний План може бути доведений до відома батьків або інших законних представників дітей з метою їх інформування та узгодження дій у випадку НС.

План реагування на надзвичайні ситуації вихователя закладу дошкільної освіти - не є обов'язковим документом, який повинен бути розроблений та затверджений, але може стати дієвим практичним інструментом.

Як користуватися посібником?

  1. Переглянути та за можливості роздрукувати розроблені матеріали.
  2. Обговорити План між членами колективу та адміністрацією ЗДО.
  3. Заповнити необхідну інформацію у запропонованому Плані.
  4. Обговорити   та   поширити   План   серед   батьків   або   інших законних представників дітей.
  5. Періодично (хоча б раз на тиждень) проводити тренування з дітьми порядку реагування на ту чи іншу НС.

 

Корисні посилання

  1. Вміст невідкладного евакуаційного рюкзака для класу/групи, закладу освіти та дитини       
  2. Інструмент для створення плану евакуації для вікової групи
  3. Фізична безпека дітей під час війни
  4. Надання першої домедичної допомоги
  5. Захист і самопоміч у надзвичайних ситуаціях
  6. Дитячий онлайн-садок «НУМО»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

Логін: *

Пароль: *